Дитино- та сімейно-орієнтована допомога, що сприяє розвитку

Огляд

IДитино- та cімейно-орієнтована допомога, що сприяє розвитку (IFCDC — infant- and family-centred developmental care) — це модель догляду, заснована на теоріях і концепціях нейророзвитку, нейроповедінки, взаємодії між батьками та немовлям, залученні батьків, підтримці грудного вигодовування, адаптації довколишнього середовища та змінах у лікарняних системах. Модель ґрунтується на провідних роботах Гайделізе Алс та її колег із Міжнародної Федерації з NIDCAP (NFI — NIDCAP Federation International) (1,2), підходах Т. Беррі Бразелтона (3), а також на Декларації прав немовлят Всесвітньої асоціації психічного здоров’я немовлят. (4)

Основні стовпи дитино- та сім’єцентричного розвиткового догляду: чуйний догляд, заснований на спостереженні за поведінковими сигналами немовляти, надає дитині «голос» (суб’єктність) (1,2) та позитивно впливає на дозрівання її головного мозку (5), залучення батьків сприяє їхньому добробуту та розвитку немовляти (6–10) та індивідуалізована адаптація середовища ВІТН і лікарняної системи в цілому. (11)

Стратегії впровадження цього підходу ґрунтуються на підтримці єдності немовляти й батьків. Це передбачає вільний доступ родини та її інтеграцію в усі етапи догляду, ранній зв’язок між батьками та немовлям (бондинг), спільне ухвалення рішень і залучення батьків як основних доглядальників. (12,13) Практичне впровадження підходу досягається через ранній та безперервний контакт «Шкіра до шкіри» матері чи батька з новонародженою дитиною, а також завдяки заохоченню до грудного вигодовування і його підтримки. (14) Критичне значення мають потреби немовляти у відповідних умовах сенсорного середовища і довкілля, адже доведено, що ранній сенсорний досвід впливає на нейророзвиток. Тому ця модель передбачає захист від шкідливих впливів середовища у ВІТН і доступ до позитивної сенсорної стимуляції з боку батьків та інших доглядальників/-ць. (15–18) Стратегії підтримки для сім’ї відіграють ключову роль і включають соціально-економічну, психічну та духовну підтримку, а також індивідуалізований підхід до ведення випадку для кожного немовляти. Індивідуальний план для дитини визначають у співпраці з батьками. (11) Передумова успішного впровадження дитино- та сім’єцентричного розвиткового догляду — добре підготовлені медичні працівники/-ці, які отримують необхідну підтримку, консультування та регулярний клінічний супервізійний супровід для розвитку навичок комунікації та емоційної підтримки батькам. (8,19,20)

вигодовування і його підтримки. (14) Критичне значення мають потреби немовляти у відповідних умовах сенсорного середовища і довкілля, адже доведено, що ранній сенсорний досвід впливає на нейророзвиток. Тому ця модель передбачає захист від шкідливих впливів середовища у ВІТН і доступ до позитивної сенсорної стимуляції з боку батьків та інших доглядальників/-ць. (15–18) Стратегії підтримки для сім’ї відіграють ключову роль і включають соціально-економічну, психічну та духовну підтримку, а також індивідуалізований підхід до ведення випадку для кожного немовляти. Індивідуальний план для дитини визначають у співпраці з батьками. (11) Передумова успішного впровадження дитино- та сім’єцентричного розвиткового догляду — добре підготовлені медичні працівники/-ці, які отримують необхідну підтримку, консультування та регулярний клінічний супервізійний супровід для розвитку навичок комунікації та емоційної підтримки батькам. (8,19,20)

Основна роль тематичної експертної групи з дитино- та cімейно-орієнтованої допомоги, що сприяє розвитку, полягає у визначенні стандартів практики для впровадження допомоги новонародженій дитині, зосередженій на немовляті, його / її сім’ї та найближчих людях, що підтримують родину, щоб сприяти здоров’ю та розвитку немовляти.

Als H. A Synactive Model of Neonatal Behavioral Organization: Phys Occup Ther Pediatr. 1986 Jan 1;6(3–4):3–53.
NIDCAP. Program Guide – Newborn Individualized Developmental Care and Assessment Program (NIDCAP). An education and training program for health care professionals [Internet]. 2015. Available from: http://nidcap.org/wp-content/uploads/2014/09/Program-Guide-Rev-22Sep2014.pdf
Brazelton TB, Nugent KJ. Clinics in Developmental Medicine. Neonatal Behavioral Assessment Scale. 3rd ed. London: Mac Keith Press;
World Association for Infant Mental Health. Declaration of Infant’s Right [Internet]. WAIMH; 2016. Available from: https://perspectives.waimh.org/2016/06/15/waimh-position-paper-on-the-rights-of-infants/
Als H, Duffy FH, McAnulty G, Butler SC, Lightbody L, Kosta S, et al. NIDCAP improves brain function and structure in preterm infants with severe intrauterine growth restriction. J Perinatol. 2012 Feb 2;32:797.
McAnulty G, Duffy FH, Kosta S, Weisenfeld NI, Warfield SK, Butler SC, et al. School-age effects of the newborn individualized developmental care and assessment program for preterm infants with intrauterine growth restriction: preliminary findings. BMC Pediatr. 2013 Feb 19;13:25.
Als H, Gilkerson L, Duffy FH, McAnulty GB, Buehler DM, Vandenberg K, et al. A three-center, randomized, controlled trial of individualized developmental care for very low birth weight preterm infants: medical, neurodevelopmental, parenting, and caregiving effects. J Dev Behav Pediatr JDBP. 2003 Dec;24(6):399–408.
Gilkerson L, Als H. Role of reflective process in the implementation of developmentally supportive care in the newborn intensive care nursery: Infants Young Child. 1995 Apr;7(4):20–8.
Westrup B. Family-Centered Developmentally Supportive Care. NeoReviews. 2014 Aug 1;15(8):e325–35.
Roué J-M, Kuhn P, Lopez Maestro M, Maastrup RA, Mitanchez D, Westrup B, et al. Eight principles for patient-centred and family-centred care for newborns in the neonatal intensive care unit. Arch Dis Child – Fetal Neonatal Ed. 2017 Jul;102(4):F364–8.
Smith K, Buehler D, Als H. Nursery Assessment Manual. NIDCAP Nursery Program. [Internet]. NIDCAP Federation International (NFI); 2015. Available from: http://nidcap.org
Ortenstrand A, Westrup B, Broström EB, Sarman I, Akerström S, Brune T, et al. The Stockholm Neonatal Family Centered Care Study: effects on length of stay and infant morbidity. Pediatrics. 2010 Feb;125(2):e278-285.
Mörelius E, Örtenstrand A, Theodorsson E, Frostell A. A randomised trial of continuous skin-to-skin contact after preterm birth and the effects on salivary cortisol, parental stress, depression, and breastfeeding. Early Hum Dev. 2015 Jan;91(1):63–70.
Conde-Agudelo A, Belizán JM, Diaz-Rossello J. Kangaroo mother care to reduce morbidity and mortality in low birthweight infants. Cochrane Database Syst Rev. 2011 Mar 16;(3):CD002771.
Caskey M, Stephens B, Tucker R, Vohr B. Importance of parent talk on the development of preterm infant vocalizations. Pediatrics. 2011 Nov;128(5):910–6.
Filippa M, Panza C, Ferrari F, Frassoldati R, Kuhn P, Balduzzi S, et al. Systematic review of maternal voice interventions demonstrates increased stability in preterm infants. Acta Paediatr Oslo Nor 1992. 2017 Aug;106(8):1220–9.
Frie J, Bartocci M, Lagercrantz H, Kuhn P. Cortical Responses to Alien Odors in Newborns: An fNIRS Study. Cereb Cortex N Y N 1991. 2017 Aug 1;1–12.
Kuhn P, Zores C, Pebayle T, Hoeft A, Langlet C, Escande B, et al. Infants born very preterm react to variations of the acoustic environment in their incubator from a minimum signal-to-noise ratio threshold of 5 to 10 dBA. Pediatr Res. 2012 Apr;71(4 Pt 1):386–92.
Hall SL, Phillips R, Hynan MT. Transforming NICU Care to Provide Comprehensive Family Support. Newborn Infant Nurs Rev. 2016 Jun;16(2):69–73.
Hyrkäs K, Appelqvist-Schmidlechner K, Haataja R. Efficacy of clinical supervision: influence on job satisfaction, burnout and quality of care. J Adv Nurs. 2006 Aug;55(4):521–35.